Футбольний клуб "Агробізнес" (Волочиськ) - офіційний сайт

2017-12-15

Андрій Скакун: «Найбільше до вподоби, коли три очки падають в копилку Агробізнесу»

Вінгер Агробізнесу Андрій Скакун розповів Sport Arena про свої виступи в футболі та ту сенсацію, яку його клуб учинив у Другій лізі.

Другу лігу не здивуєш сильними виступами новачків – ті ж Колос, Верес Інгулець, Перлина та Рух у першому ж своєму сезоні підвищилися у класі та завоювали тутешні медалі. Однак є одна деталь, яка підкреслює, наскільки жваво та впевнено Агробізнес зайшов у професіонали. Вперше за останні років п’ять відрив лідера від найближчого переслідувача складає аж десять очок (раніше на зимовий антракт фаворити йшли з 2-4-очковою перевагою). Тож до волочищан уже придивляються як до головних претендентів на золоті медалі та прикидають, якими будуть шанси амбітного аграрного клубу у Першій лізі.

А одним із лідерів клубу-дебютанта є лівий півзахисник Андрій Скакун. Не обмежуючись своєю номінальною позицією, цей гравець і атаки за рахунок швидкості розганяє, і удар свій під час гри демонструє, й стандарти виконує охоче. Як наслідок – 6 голів та 8 асистів у 17 матчах (+ ще один гол в анульованому матчі з ФК Тернопіль). Дуже навіть непогано, як для гравця, який у 23 роки дебютує на професіональному рівні.

«Незважаючи на те, що лідируємо із значним відривом, жодної легкої гри у нас не було»

– Андрію, Агробізнес зимує лідером із солідним відривом. Чи очікували такого результату — і, з іншого боку, чи не розчарувала вас Друга ліга за своїм рівнем?

– Ми прагнули цього – дуже хотілося піти зимувати лідерами, але, якщо чесно, не очікував, що нам вдасться зробити це з таким відривом. Я б не сказав, що розчарований рівнем – жодної легкої гри не було, кожна гра була напруженою. Ми багато працювали для того, щоб здобути такого результату!

– Агробізнес, на відміну від більшості інших новачків, не став радикально перебудовувати команду. Можна сказати, досягли уже максимальної зіграності і це тепер ваш козир?

– Так, у нас відбулися тільки точкові підсилення – хлопці зразу влилися в колектив, і це неабияка заслуга нашого тренерського штабу, оскільки вони збудували Команду. Тож за рахунок зіграності та командної гри нам і вдалося так завершити футбольний рік.

– Але що, все-таки, змінилося у вашій грі саме у Другій лізі? Окрім приходу Курила та Семенця, які ще відзначите зміни?

– Прихід Курила та Семенця, в першу чергу, додав нашій команді солідності й досвіду. Це те, чого нам, певно, не вистачало, оскільки левова частка наших гравців до цього часу ніколи не виступали на такому рівні, а Ігор та Богдан – футболісти хорошого рівня, які вже довго виступають на професійному рівні. А так, можливо, ще були якісь зміни в тактичному плані, але вони несуттєві.

– Ви ще не грали в ПФЛ. Чим все-таки професіональна ліга відрізняється від аматорів, а в чому, можливо, гірша?

– У Другій лізі рівень змагань значно вищий: починаючи від організації і закінчуючи рівнем команд. Матчі даються важче, тут вже зовсім інша інтенсивність – на порядок вища ніж на аматорах. Ну, і організація гри у команд також вже на іншому рівні. Так, можливо, в аматорах було кілька команд, які б не загубились на такому рівні (говорю і про тих, хто не перейшов на професіональний рівень). Але загалом тут рівень вищий!

– Ви досить багато забивали по аматорах (25 голів на область), але в Другій лізі багато виступаєте асистентом. Що вам більше до вподоби?

– В принципі, я б не проти робити і те, і інше:) Але найбільше мені до вподоби, коли з фінальним свистком три очки падає в копилку нашої команди!

– Як швидко зігралися з новачками, які приходили в команду за останній рік? Чи змінилися за цей час ваші особисті функції?

– Дуже легко знайшли спільну мову з новачками, зігрались швидко. Особисто про мене? Мої функції не дуже суттєво змінились, хіба можу відмітити, що, в порівнянні з аматорами, трошки більше потрібно відпрацьовувати в обороні.

«Свого часу поєднував футбол з продажем меблів та ортопедичних матраців»

– Агробізнес лише одного разу втрачав очки — але вдома. Чому так вийшло саме з тернопільською Нивою?

– Ну, в першу чергу, треба суперника відмітити – вони зіграли, можливо, навіть дуже консервативно, але це принесло їм результат. Я б не сказав, що ми погано грали – ми володіли ініціативою і взагалі гра нам давалася, але вони реалізували свій момент і грамотно оборонялися протягом всієї гри. Ну, і хотілося б відмітити мотивацію суперника.

– У вашій команді багато вихованців футболу Тернопільщини (і ви також серед них). Напевно, матчі з Нивою і ФК Тернопіль були для вас усіх найбільш принциповими?

– Так, ці матчі можна назвати найпринциповішими, оскільки ми з гравцями цих команд знаємось і дружимо. Футболістам грати такі матчі дуже цікаво. А глядачам – за ними спостерігати!

Андрій в цьому сезоні забивав і тернопільській Ниві...

– До 23 років ви грали суто по аматорах. Де доводилося працювати, окрім футболу?

– Раніше я грав на чемпіонат області і, окрім того, працював (продавав меблі та ортопедичні матраци).

– Чи дуже змінився ваш календар життя і тренувань з переходом у Другу лігу, чи Агробізнес і так був профі-клубом у цьому плані?

– Дуже змінився! Життєвий цикл став більш насиченим, на тренуваннях навантаження стали більші, матчі ще відповідальніші, але мені це подобається.

– Кого вважаєте головними своїми конкурентами в чемпіонаті? Хто особливо сподобався і проти кого із захисників було найважче?

– Якщо чесно, не можу виділити якусь одну команду. Думаю, що не все ще вирішено, оскільки команди за зиму підсиляться і чемпіонат, як на мене, більш вирівняється. Тому виділити когось одного не можу, але впевнений, що весняна частина чемпіонату буде дуже цікавою! З інших клубів сподобалися Нива (Тернопіль) – дуже організована команда – і Арсенал-Київщина – в кінці також показували дуже хорошу гру. Якщо про особистості, то найважче було в першій грі з Нивою – проти правого оборонця Дмитра Пріхни.

«Я більше плеймекер, ніж нападаючий»

– Про вас. Бачимо, що ви тяжієте до лівої бровки, але при цьому й ведете розпасовку, виконуєте всі стандарти під ліву. Можна вас назвати «фланговим плеймейкером»?

– Так і є здебільшого. Я граю на лівій бровці – це одна із настанов тренерів. Але постійно працюю над собою: хотілося б бути більш універсальним гравцем і частіше появлятись і справа, але, на жаль, наразі ще не дуже товаришую з правою ногою:) Думаю, що швидше мене можна назвати фланговим плеймекером, ніж нападаючим.

– Яку позицію вважаєте для себе оптимальною?

– Думаю, що та позиція, на якій я зараз граю, наразі найоптимальніша для мене.

– Чому по ходу сезону пройшов певний дисбаланс між флангами? Пов’язуєте це із відсутністю Пліса?

– Так, дуже шкода, що Тарас отримав неприємну травму і був змушений лікуватись. Хотів би побажати йому якнайшвидшого одужання і повернення на футбольне поле!

– Хто із форвардів найкраще розуміє ваші паси?

– Навіть і не знаю… Зі всіма подобається грати і зі всіма є порозуміння. Але є форвард, з яким я вже не один рік разом граю на різних рівнях – це Олександр Юрчак. Думаю, що він встиг мене вивчити найкраще.

– Які команди/гравців з дитинства любите? Зараз ви є вболівальником якогось клубу?

– Дуже люблю команди Барселона та лондонський Арсенал. Із гравців, звичайно, заворожує гра Мессі. Але мої улюблені гравці – Алексіс Санчес, за якого я вболіваю ще з часів Удінезе, та Месут Озіл.

– Так, щось у вас від них є… Як мінімум, позиція та проникаючий пас:) А як потрапляли, власне, в Агробізнес? Хто запросив і наскільки клуб змінився з того часу?

– Потрапив у Агробізнес я з команди Збруч (Волочиськ), за яку виступав 4 роки до цього. Запросили мене Андрій Анатолійович Донець та Ігор Володимирович Шишкін. Клуб наш за цей час змінився кардинально: якщо порівнювати з тодішнім «Збручем», у нас з’явився хороший президент, який дуже любить футбол.

«Кидатись хлібом – це дуже низько»

– Як ставитеся до того, що ваш клуб встиг нажити чимало недоброзичливців? Уже й круасанами по вас кидають, і у суддівстві звинувачують…

– Сказати відверто, не зовсім я розумію тих людей, але, як кажуть, кожен має право на власну думку. Звичайно, команда, яка лідирує, є подразником для всіх – і всі про неї говорять, однак у всьому має бути міра якась. Якщо взяти до уваги інцидент в Івано-Франківську з киданням круасанів, то я не розумію цих людей. Кидатись хлібом – це дуже низько, цей момент є наглядним прикладом їх культури. А про суддівство ви, певно, маєте на увазі ту ситуацію, яка сталась у Чернівцях. Тут мені навіть не треба багато говорити, тому що є відео, на якому все видно. Хто сумнівається – заходить в youtube, переглядає і в нього немає ніяких питань більше. А от коментатору того матчу я би хотів побажати контролювати свої емоції!

– Мета клубу Агробізнес – Перша ліга? Таке офіційне завдання?

– Так, наша мета – виграти Другу лігу і, дай Бог, вийти в Першу. Офіційне завдання – вигравати в кожному матчі. У нас президент і тренери – всі максималісти, і ми стараємось від них не відставати! Перед командою стоїть амбітна ціль – прогресувати й розвиватися! Це кожному футболісту особливо приємно.

– А ви для себе які завдання ставите у футболі?

– Ну, хотілося б, у першу чергу, розвиватися і виходити на новий рівень – в першу чергу, разом із командою Агробізнес, а там життя покаже…

– Чи не було відчуття, що в кубку мали проходити далі? Склад Вереса був більш ніж експериментальним…

– Так, були дуже розчаровані, тому що мали всі шанси. Якщо дивитись, то в основний час у нас було більше можливостей вирвати перемогу, але, на жаль, брак майстерності або й везіння не дозволили нам це зробити, тому дуже засмучені!

– Звісно, привезти у Волочиськ лідера Першої ліги – Арсенал (Київ) – або сам Шахтар, на який вийшов далі Верес, це була б «бомба». А який матч 2017 року назвете для себе найбільш пам’ятним і приємним?

– Напевно, це буде матч на «Олімпійському» проти Металіста 1925 у фіналі аматорського чемпіонату України. Ніколи до цього не вдавалося грати на таких стадіонах, а тут ще й перемога і завоюваня чемпіонства. Тому, думаю, цей матч найбільш памятний для мене.

– І через «постскриптум»?

– І через це також…

Зосереджений Скакун перед матчем з Металістом

З футболістом розмовляв Артур Валерко, sportarena.com