2019-01-12

Андрій Донець: «Ця нагорода є результатом зусиль усього нашого колективу»

Головного тренера ФК Агробізнес Андрія Донця Всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу визнало кращим тренером Другої ліги 2018 року...

- Вітаємо вас, Андрію Анатолійовичу, з відзнакою. Що відчули, коли дізнались, що стали кращим тренером 2018 року у Другій лізі?

- Дякую. Чудово, що є така організація як Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу. Його фахівці не пропускають жодного матчу, ретельно переглядають  поєдинки, уважно слідкують за діяльністю українських тренерів, оцінюють роботу. Безумовно, це приносить користь українському футболу. Адже тренерська робота – одна з його важливих складових. ВОТФ спонукає тренерів до розвитку, руху вперед, покращення рівня своєї роботи. Тому я уважно ставлюся до висновків цього Об’єднання.

І тим важливішою для мене була висока оцінка роботи тренерського штабу ФК Агробізнес у Другій лізі.

Визнання кращим певною мірою було для мене несподіванкою, адже в цьому сезоні ми підвищились в класі, попередній успішний сезон – то вже історія, а в Першій лізі наші результати не такі добрі, як сезоном раніше.

- Що означає для вас ця нагорода?

- По-перше, хочу сказати, що ця нагорода є результатом зусиль усього нашого колективу. Як керівництва, так і кожного з футболістів та працівників клубу.

Це результат довіри від нашого почесного президента Олега Собуцького, яку неможливо було зіпсувати.

Це матеріальне та моральне забезпечення тренувального процесу з боку керівництва та персоналу.

Це відношення футболістів, які прислухалися до настанов тренерського штабу, добросовісно працювали і ми разом досягали результатів, які привели нас до перемоги у Другій лізі.

Тож я вдячний усім. Футболістам за виконання ігрових моментів. Працівникам за комфорт та забезпечення тренувального та ігрового процесу. Уболівальникам – за підтримку, що тримали нас в тонусі і заставляли працювати по-максимуму, адже ми не могли їх підвести. Керівництву за те, що вони зробили усе можливе, щоб ми, тренери та футболісти, концентрувалися лише на основній своїй роботі – тренуваннях та підготовці до матчів.

- Та все ж друга частина року, у Першій лізі, була не такою вдалою…

- Справді, у нас в Першій лізі були значно серйозніші суперники. Це - новий, більш високий рівень футболу, який трохи відрізняється від друголігового. Ми прийшли у дивізіон практично не змінивши склад команди, давши шанс  футболістам продовжити прогресувати. Звісно це було нелегко, перескочивши за короткий час два дивізіони, адаптуватись до більш якісного конкурентного футболу. Але ми й не шукали легких шляхів. Хоча практично у кожному з матчів ми не поступалися суперникам, у багатьох переважали, та не змогли забезпечити хороші результати. Десь не хватило фарту, десь досвіду… Тож є над чим працювати.

- Вам не вийшло бути на церемонії нагородження…

- Дуже шкода, що не зміг бути на важливому для мене заході. Такі зустрічі з колегами-тренерами, серед яких у мене чимало друзів, дуже важливі, адже завжди є про що поговорити.

Так співпало, що я у складі ветеранської збірної України беру участь у престижному турнірі, що проходить в Грузії. Але нічого, сподіваюся, що схожі зустрічі у нас ще попереду.